931

18 березня стало скорботним днем для Марганця, адже тоді все місто на Центральному кладовищі прощалося із Захисником України, вірним сином Держави, сапером відділення загороджень Володимиром Кущем, який віддав життя за спокій мирного населення та незалежність України.

Під час мирного життя Володимир Олександрович Кущ був одним із передовиків Марганецького гірничо-збагачувального комбінату – працював підземним гірником очисного вибою 5-го розряду на шахті №14/15. Точніше сказати – все його свідоме життя було пов’язане з містоутворюючим підприємством, адже свою трудову діяльність тут Володимир Олександрович почав ще у 2002 році.

Володимир Олександрович одразу після закінчення Марганецького професійно-технічного училища, успішно пройшов співбесіду з в.о. начальника шахти №1-"біс" для працевлаштування в цей підземний видобувний цех і 22 липня 2002 року його прийнято підземним електрослюсарем черговим та з ремонту устаткування 3-го розряду. Менш ніж як за рік, Володимир здобув робітничу кваліфікацію, і вже 1 березня його перевели підземним гірником очисного вибою 5-го розряду. У 2005 році, після того, як шахта №1-"біс" "закінчила" своє виробниче життя, Володимир перевівся на молоду та перспективну шахту №14/15 і працював тут до самого початку повномасштабного воєнного вторгнення росії на територію України.

Вже 13 березня 2022 року Володимира Олександровича Куща було мобілізовано до лав Збройних сил України, задля того, щоб захистити цілісність та суверенітет нашої незалежної Держави. Але вже через рік, 15 березня, життя Володимира Олександровича трагічно обірвалося...

Володимир Олександрович Кущ був молодим та радісним 39-річним чоловіком, мав багато планів та мрій, котрим не судилося здійснитись…

Нажаль, клята війна забирає найкращих. Щира вдячність батькам Героя за те, що виховали патріота й справжнього Захисника України!

Глибоко сумуємо та співчуваємо всій родині Володимира.

Жодними словами не втамувати пекучий біль і не загоїти рани в душі, але світлий спомин про Володимира Куща назавжди залишиться в наших серцях…